Історія підприємстваАвтобусний транспортМіський тролейбусМіський трамвайФунікулерКерівництвоАвтобусиТрамваїТролейбусиНовиниВакансіїСтруктура підприємстваЗапобігання проявам корупціїФінансові звітиФінансовий звіт 2013р.Фінансовий звіт 2014р.Фінансовий звіт 2015р.Результати роботи КП "Київпастранс" 2015Фінансовий звіт 2016р.Фінансовий звіт 2017р.Фінансовий звіт 2018р.Про КиївпастрансВартість проїздуОбґрунтування тарифів 2015Обґрунтування тарифів 2018Види квитків та їх виглядПільгиМаршрути та розклад рухуМіжнародні маршрутиТранспорт онлайнПравилаКонтролериПасажирський контрольКіоски продажу квитківЗупинки та їх приналежністьТимчасові зміни рухуПасажирамЗамовлення перевезеньЕкскурсіїЛабораторіяНавчально-курсовий комбінатПродаж деталей, вузлів та агрегатівПослугиОбслуговування пасажирівСхема маршрутів внутрішньо-обласного сполученняСхема маршрутів міжобласного сполученняМіжобласні рейсиВнутрішньообласні рейсиПриміські рейсиМіжміське сполученняПриміське сполученняВитяг з правил надання послуг пасажирського автомобільного транспортуПереоформлення квитків, повернення плати за проїздРозташування місць в автобусахОбов'язкове особисте страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті Міжнародні відправленняСхема руху міжнародних автобусних маршрутівАвтостанція ВидубичіПублічні закупівліКонтакти

«Я люблю свою роботу. Не уявляю себе без неї»

07.03.2018

Антоніна, старший диспетчер

Працює з 1979 року  

 

Професію я вибрала свідомо. В 1976 році вступила до технікуму міського господарства, після чого, маючи направлення, потрапила в трамвайно-тролейбусне управління. Перша моя робота – диспетчер Служби руху, а саме - трамвайний диспетчер на Контрактовій площі. Тоді замість асфальту, там був щебінь, який пошкоджував агрегати трамваїв і спричиняв збій у роботі. І це був один з найскладніших моментів на початку моєї трудової кар’єри.

Робота завжди була важкою. Спочатку я часто плакала. Мені навіть снилися трамваї: що вони їдуть в різні сторони, а я нічого не можу зробити. З часом звикла. А коли пропрацювала перші 3 роки – то й вирішила залишитися.

Згодом перейшла працювати в диспетчерський відділ Служби організації руху. Була наставником, та стажувала майбутніх диспетчерів. Після того працювала аналізатором відомостей. Оскільки раніше транспортна робота обліковувалась спеціальними обліковими відомостями,  їх потрібно було правильно заповнювати – це й робили аналізатори з подальшою передачею до електронно-обчислювального відділу.

Згодом працювала начальником станції на Борщагівській лінії швидкісного трамвая.

З набуттям досвіду перейшла в центральну диспетчерську. Тоді працювала лише з трамваями і тролейбусами, а для автобусів існувала окрема диспетчерська служба. Це вже зараз їх об’єднали, і я стала займатися і електро-, і автотранспортом. Згодом стала старшим центральним диспетчером, і працюю на цій посаді й сьогодні.

Робота диспетчера відповідальна та непередбачувана – ніколи не знаєш, що трапиться сьогодні. Іноді виїжджаєш на роботу трохи раніше і думаєш: «Ось зараз зроблю собі чашечку гарячої кави». Приїжджаєш, робиш каву, але випиваєш її, в кращому випадку лише десь в обід, і зовсім холодною. Я ж маю бути постійно на зв’язку: тримати контакт з поліцією, швидкою допомогою, пожежною службою, ДСНС, технічними службами «Київпастрансу» та, безпосередньо, з керівництвом. Коли трапляється аварія, наприклад, на швидкісному трамваї, необхідно ліквідувати несправність, долучивши відповідальні служби; організувати додаткове автобусне сполучення, щоб пасажири могли доїхати на роботу чи додому. Основне в нашій професії – оперативність. Але іноді одній людині складно встигнути все. Найважче в таку погоду як зараз (в сніг, дощ, ожеледицю) – аварії трапляються кожні 10 хвилин, машини блокують проїзд, транспорт вибивається з графіку через погодні умови. А реагувати потрібно на все й одразу, адже повідомлення надходять майже одночасно. Іноді наговоришся, відповіси всім, а в кінці зміни вже й говорити не можеш.

Але взагалі я люблю свою роботу. Не уявляю себе без неї. Навіть у свій вихідний, користуючись громадським транспортом, аналізую та автоматично уявно коригую. Недоліки є будь-де, але я їх не шукаю. Робота диспетчера для того і є, щоб ці недоліки виправляти.

Хто для мене ідеальна жінка? Напевно, це жінка, якою захоплюються. А насправді, ідеальних жінок не буває.