Історія підприємстваАвтобусний транспортМіський тролейбусМіський трамвайФунікулерКерівництвоАвтобусиТрамваїТролейбусиНовиниВакансіїСтруктура підприємстваЗапобігання проявам корупціїФінансові звітиФінансовий звіт 2013р.Фінансовий звіт 2014р.Фінансовий звіт 2015р.Результати роботи КП "Київпастранс" 2015Фінансовий звіт 2016р.Про КиївпастрансВартість проїздуОбґрунтування тарифівПідвищення тарифівВиди квитків та їх виглядПільгиМаршрути та розклад рухуТранспорт онлайнПравилаКонтролериПасажирський контрольКіоски продажу квитківТимчасові зміни рухуПасажирамЗамовлення перевезеньЕкскурсіїЛабораторіяНавчально-курсовий комбінатПослугиОбслуговування пасажирівСхема маршрутів внутрішньо-обласного сполученняСхема маршрутів міжобласного сполученняМіжобласні рейсиВнутрішньообласні рейсиПриміські рейсиМіжміське сполученняПриміське сполученняВитяг з правил надання послуг пасажирського автомобільного транспортуПереоформлення квитків, повернення плати за проїздРозташування місць в автобусахОбов'язкове особисте страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті Автостанція ВидубичіПлан державних закупівельІнформація про закупівліЕлектронні закупівліСтатистика електронних закупівельСтатистика електронних закупівель, 2015Державні закупівліКонтакти

Київському трамваю 124 роки

13.06.2016

Електричний трамвай м. Київ, Володимирський узвіз, 1892 рік.

14 червня (1-е за старим стилем) 2016 року виповнюється 124 роки як у столиці запрацював електричний трамвай. Київ став першим містом у Східній Європі, де впровадили такий вид транспорту.

“Звичайно, рано чи пізно електричні залізниці з’явилися б і в містах з більш рівнинним рельєфом, але у свідомості киян назавжди залишиться приємний спогад, що цю добру справу започаткував наш рідний Київ",- свого часу зазначив технічний директор будівництва трамваю Василь Первенко.

Експлуатація електричного трамваю уже в перші місяці виявила свої переваги на вулицях зі стрімкими ухилами. До початку Першої світової війни в столиці експлуатувався 21 трамвайний маршрут. Лінія швидкісного трамваю була споруджена і введена в експлуатацію у 1970-78 рр, і стала зразком для будівництва подібних у Кривому Розі та інших містах.

Трамвай був і залишається надійним видом міського транспорту. Саме на його честь щороку у столиці відбувається «Парад трамваїв», де відвідувачі мають змогу споглядати широкий модельний ряд рейкового електричного транспорту. Нагадаємо, традицію проведення «Параду трамваїв» було відроджено у жовтні 2014 року.

Історія київського трамваю в деталях

В середині 40-х років Х1Х ст. в Україні набуває бурхливого розвитку переробна промисловість, зокрема цукроваріння. Якщо в 1842 р. на Київщині було 15 цукрових заводів, то в 1847-му – вже 56. В Києві тоді проживало 50 тис.людей.

У другій половині Х1Х ст. Київ стає визначним торговельним центром. В 1868 р. залізниця сполучає Київ з Москвою, а в 1878-му – з Одесою. Київ стає оптовим розподільчим центром великого району; стрімко зростає чисельність його населення; на той час в місті вже проживало понад 200 тис. чоловік. Киянам все важче ставало добиратися з одного району в інший. Пішки доводилося долати значні відстані і стрімкі підйоми вулиць, а наймати візника мав можливість далеко не кожний. Життя міста настійно вимагало більш доступних і масових засобів пересування. У цій справі інші міста Російської імперії тоді вже випереджали Київ. До 90-х років XIX століття в С.-Петербурзі, Москві, Одесі, Харкові, Тифлісі, Ростові-на-Дону й інших містах уже діяли міські залізниці з кінною тягою, прозвані в народі «конками», і навіть парові трамваї. А в Києві поки що рішення не приймалось.

Нарешті в 1886 році міська управа оголосила відкритий конкурс на спорудження конки. З кількох пропозицій, що надійшли до управи, перевага була віддана проекту військового інженера і підприємця Аманда Єгоровича Струве. У липні 1889 року Київська міська управа підписала з інженером А.Є.Струве угоду про спорудження «міської залізниці». Згідно з цією угодою А.Є.Струве зобов'язався побудувати в межах міста упродовж 3-х років, на обумовлених угодою вулицях, 24 версти 204 сажні (26 км) рейкових колій конки.

На початку 1890 року А.Е.Струве розпочинає роботу з організації Акціонерної компанії “Київська міська залізниця” й одночасно підбирає підрядчиків для виконання робіт з будівництва рейкових колій конки і Васильківского парку, на Коломенському машинобудівному заводі замовляє виготовлення вагонів для перевезення пасажирів кінною тягою. Вже в червні 1890 року А.Е.Струве розпочав будівельні роботи, а 30 липня (за старим стилем) 1891 року було відкрито рух конки від станції “Либідь” по вул. Великій Васильківскій до вул. Жандармської (нині вул.Саксаганського). Однак, кінна тяга виявилася нездатною долати стрімкі підйоми. Спробували використати парову тягу, але й вона виявилася неспроможною. Тоді Струве звернувся до електричної тяги. З вересня 1891 року на найстрімкішому в місті Олександрівському (нині Володимирському) узвозі було розпочато роботи з будівництва трамвайних колій, прокладання кабелів електроживлення лінії, підвішування контактного проводу, монтажу тимчасової дизель-моторної електростанції в кінці узвозу. До травня 1892 року роботи було закінчено. Спеціальна комісія ретельно обстежила першу лінію електричного трамвая, здійснила пробну поїздку електричним трамваєм і дала дозвіл на перевезення пасажирів.

1 червня (за старим стилем) 1892 року по Олександрівському узвозі було розпочато регулярний пасажирський рух першого у Східній Європі електричного трамвая. У 1893 році прибутки цієї лінії покрили не тільки витрати на її експлуатацію, але й збитки від експлуатації ліній з кінною та паровою тягами і добра частина прибутку ще й залишилася. Однак місто вимагало подальшого розвитку транспорту. Упродовж 1895-98 рр. усі лінії з кінною тягою були електрифіковані. Трамвайний рух було організовано по вул. Караваєвській (нині Толстого), від Лук´янівської площі до військових таборів на Сирці, по вул.Жандармській від Галицької площі (нині Перемоги) до Сінного ринку (Львівська площа).У 1899 році трамваї від Бессарабки пішли до Політехнічного інституту по Брест-Литовському шосе (нині просп. Перемоги). У 1900 році Товариство міської залізниці прокладає Дачну трамвайну лінію в Пущу-Водицю. Перші чотири роки тут експлуатувався паровий трамвай, а в 1904 році у Пущі-Водиці будується дизель-моторна електростанція, лінія електрифікується, а паровий трамвай остаточно скасовується. До початку Першої світової війни в місті вже експлуатувався 21 трамвайний маршрут.

Разом з будівництвом ліній міської залізниці було побудовано Васильківський, Лук´янівський і Троїцький (нині Подільське депо) парки, а для електричного трамваю – Олександрійський парк і тичасову тягову електропідстанцію. У 1894 р. було побудовано Кузнечний парк (нині депо ім.Шевченка). На місці Васильківського парку з 1906 р. запрацювали Головні трамвайні майстерні (нині Київський завод електротранспорту); на місці Олександрійського парку в 1904 р. побудували потужну стаціонарну дизель-моторну електростанцію (з 1958 р. будівля використовується як адміністративний будинок Трамвайно-тролейбусного управління, «Київелектротрансу», а з 2001 р. – «Київпастрансу»). У 2005 р. Лук´янівський парк об´єднали з депо ім.Красіна і назвали Подільським трамвайним депо.

Приємно відзначити, що цей оригінальний витвір інженерної думки належить українцю (полтавцю), військовому інженеру Федору Аполлоновичу Піроцькому. Київський трамвай став родоначальником міського наземного електричного транспорту в Російській (пізніше і в радянській) імперії. Після нього в Києві у 1905 році з’являється фунікулер, а в 1935-му – тролейбус.

Для електротранспортників найкращим видався 1988 рік. Показники роботи трамвая і тролейбуса за цей рік можна прослідкувати в таблиці, що подається:

№з/п/п П о к а з н и к и                                     Один.виміру Значення показників для:
трам.трол.
1Протяжність мережікм275,1317,9   
2Кількість рухомого складуод.9241125
3Кількість депошт.44
4Кількість маршрутівшт.2631
5Насиченість мережі рухомим складомод./км3,053,3
6Середній інтервал руху в години пікхв.4,12,4
7Річний обсяг перевезених пасажирівмлн.пас.459,9516,6

Втілення на київському електротранспорті передових технологій та інших нововведень перетворило його у всесоюзну школу передового досвіду і вивело його на світовий рівень. У 1967 р. Київське трамвайно-тролейбусне управління (КТТУ) стало дійсним членом Міжнародного союзу громадського транспорту (МСГТ) , а начальник КТТУ В.К.Дяконов – членом Міжнародної комісії з економіки транспорту. Беручи участь в роботі Конгресів МСГТ, Дяконов ознайомився там з експлуатацією ліній швидкісного трамвая і наочно усвідомив та належно оцінив їх переваги для великого міста і загорівся ідеєю побудувати його в Києві. Упродовж 1970-78 рр. вперше в Радянському Союзі в Києві було споруджено і введено в експлуатацію лінію швидкісного трамваю протяжністю 18,5 км від площі Перемоги до Кільцевої дороги. Під час виготовлення проектної документації на будівництво цієї лінії Дяконов особисто консультував головного інженера проекту. Це була не проста трамвайна лінія, це був комплекс споруд і систем. З першого дня експлуатацію лінії було доручено трамвайному депо ім.Т.Шевченка. Ця лінія стала зразком для будівництва подібних у Волгограді, Кривому Розі та інших містах.