Історія підприємстваАвтобусний транспортМіський тролейбусМіський трамвайФунікулерКерівництвоАвтобусиТрамваїТролейбусиНовиниВакансіїСтруктура підприємстваЗапобігання проявам корупціїФінансові звітиФінансовий звіт 2013р.Фінансовий звіт 2014р.Фінансовий звіт 2015р.Результати роботи КП "Київпастранс" 2015Фінансовий звіт 2016р.Про КиївпастрансВартість проїздуОбґрунтування тарифівПідвищення тарифівВиди квитків та їх виглядПільгиМаршрути та розклад рухуТранспорт онлайнПравилаКонтролериПасажирський контрольКіоски продажу квитківТимчасові зміни рухуПасажирамЗамовлення перевезеньЕкскурсіїЛабораторіяНавчально-курсовий комбінатПослугиОбслуговування пасажирівСхема маршрутів внутрішньо-обласного сполученняСхема маршрутів міжобласного сполученняМіжобласні рейсиВнутрішньообласні рейсиПриміські рейсиМіжміське сполученняПриміське сполученняВитяг з правил надання послуг пасажирського автомобільного транспортуПереоформлення квитків, повернення плати за проїздРозташування місць в автобусахОбов'язкове особисте страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті Автостанція ВидубичіПлан державних закупівельІнформація про закупівліЕлектронні закупівліСтатистика електронних закупівельСтатистика електронних закупівель, 2015Державні закупівліКонтакти

Історія розвитку фунікулеру

Вже 110 років кияни та гості міста охоче користуються оригінальним видом транспорту - фунікулером. Фунікулер - це похила залізниця з канатною тягою, що з'єднує Печорський і Подільський райони міста.

Ідею збудувати його подав інженер А. А. Абрагамсон. Проект узялися розробляти інженери М. К. П'ятницький та М. І. Баришников. З 1902 по 1905 рік тривало спорудження київського фунікулера. Урочисте відкриття відбулося 7 травня 1905 року. Колії підйому простяглися на двісті метрів. Спочатку фунікулер з'єднував верхню терасу Володимирської гірки з вулицею Боричів Тік. Називався він Михайлівським механічним підйомом, припускають, що таку назву він отримав тому, що, піднявшись на гору, пасажири відразу потрапляли до Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Слід зазначити, що незвична транспортна споруда виявилася надійною в експлуатації і досить сучасною. В 1928 році фунікулер було реконструйовано, лінію подовжено на 38 м до вул. Жданова, поблизу Поштової площі. 1958 року проведено кардинальну реконструкцію. У машинній залі, що міститься на верхній станції, встановили сучасне устаткування, яке гарантувало повну безпеку руху. Перебудували верхню і нижню станції, замінили самі вагончики. Вони мали м'які сидіння, були розділені на окремі купе.

В 1984 році завершилася докорінна реконструкція київського фунікулера, що надала його станціям сучасний вигляд. Особливо своєрідно виглядає нижня станція, де арки наче піднімаються нагору по схилу (архітектори Янош Віг, Валентин Єжов та ін.).

Київський фунікулер виконує значний обсяг перевезень. Щодоби його послугами користується від 7 до 13 тисяч киян та гостей міста. І хоч рейс триває всього 2,5-3 хвилини, пасажири встигають помилуватися мальовничим краєвидом, що відкривається перед ними.